цапа
скака́ти ца́па. Рішуче протидіяти чому-небудь, протестувати проти чогось, заперечувати щось. (Роман:) Та хоч би батько цапа скакав, а я таки оженюсь на Мотрі (І. Карпенко-Карий).
става́ти / ста́ти сторчака́ (ца́па). Чинити опір, протидіяти чому-небудь; заперечувати проти чогось. (Нартал:) Кубло гадюче! Перед ворогами під ноги стеляться, мов поздихали, а перед братом сторчака стають і раді закусати! (Леся Українка).
як (мов, ні́би і т. ін.) з ца́па (з козла́) молока́ з кого—чого, від кого—чого, ірон. Немає зовсім. Як подивлюсь на хист теперішніх людців, На витребеньки їх… Та що з ними мороки.. Яка пожива з їх (них)? Як з цапа молока (П. Гулак-Артемовський); Давно треба було вигнати цього чепуруна і задаваку полковника Клотца із нашого штабу. Від нього користі як з цапа молока (П. Гуріненко); Скільки грошей тратиться на цю поліцію..,— а користі від них обох як з козла молока (Д. Бедзик); — Зараз із тих боліт користі як з козла молока. Заросли очеретом, рогозом та осокою (І. Цюпа). як з ца́па во́вни. Із нього науки як з цапа вовни (І. Франко).
Фразеологічний словник української мови