цапа —
I дибки, сторч, цапки, цапком Фразеологічні синоніми: скакати цапа; ставати цапки II див. сторчма
Словник синонімів Вусика
цапа —
ЦА́ПА, присл., розм. У вертикальному положенні; сторч, дибки. Стрімка течія щораз підхоплювала дуба, як пір'їну, і кидала його з боку на бік, ставила цапа (С. Добровольський).
Словник української мови у 20 томах
цапа —
присл., розм. У вертикальному положенні; сторч; дибки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
цапа —
скака́ти ца́па. Рішуче протидіяти чому-небудь, протестувати проти чогось, заперечувати щось. (Роман:) Та хоч би батько цапа скакав, а я таки оженюсь на Мотрі (І. Карпенко-Карий). става́ти / ста́ти сторчака́ (ца́па).
Фразеологічний словник української мови
цапа —
ЦА́ПА, присл., розм. У вертикальному положенні; сторч, дибки. Стрімка течія щораз підхоплювала дуба, як пір’їну, і кидала його з боку на бік, ставила цапа (Добр., Очак. розмир, 1956, 61).
Словник української мови в 11 томах