вош
Борони, Боже, від скаженої воші.
Іронія, коли малий чоловік, безсильний, грозить.
Вош чисте сумління має, бо не втікає.
Про маловажного чоловіка, що зробить шкоду несвідомо.
Дується, як вош на морозі.
Іронія з гордого чоловіка.
Причепився, як вош до кожуха.
Про влізливого чоловіка, що його годі позбутися.
Що вош, то і гнида, все одна огида.
Про лихих людей, які б вони не були.
Що спина, то воші.
Про поганих людей.
Приповідки або українсько-народня філософія