вош
вош:
◊ вла́сної во́ші не ма́ти бути дуже бідним, убогим (ст): Який ти маєш інтерес до нього?.. Може, він крикне тобі пиво? Та він власної воші не має. Подивися на його писок. Якби міг, то з'їв би все разом з дерев'яною лядою й тарелями (Нижанківський)
◊ трима́тися як вош кожу́ха́ → триматися
Лексикон львівський: поважно і на жарт