коса
А то коси, як ковбаси.
Про грубі, красно виплекані коси.
Добра коса, щоб утяв, тоб упав.
Насміхання з лихого косара.
Коса коротка, а доля солодка.
Ворожать собі дівчата з короткими косами.
Трапила коса на камінь.
Натрапив на сильну перешкоду. Зійшлися обидва дуже вперті.
У кого коса товста, у того доля пуста.
Ворожать дівчата, у яких нема гарних кіс.
Коси, коса, поки роса, а як роса додолу, то ми додому.
Коси, коса, поки роса, роса в долину, а ти додому.
Косити треба зранку.
Наскочила коса на камінь, та камінь не подався.
Зійшлися двоє з твердими характерами і ніхто з них не хоче поступитися.
Панам косять, а собі хліба просять.
Працюють на панів, а самі не мають що їсти.
Приповідки або українсько-народня філософія