недогода

Бабиній дівці все недогода.

Вона дуже вередлива, бо баба розпестила.

Недогода моїй бабці ні на печі, ні на лавці.

Дуже вередлива. Нічим її не догодиш.

Значення в інших словниках

1. недогода — недого́да іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. недогода — Невдоволення; З. невдача; ФР. не подобається, не так <н. все йому недогода>.  Словник синонімів Караванського
3. недогода — -и, ж. 1》 Невдоволення чим-небудь або вчинками, діями когось. || рідко. Те, що є незручним, невигідним для кого-небудь; недолік. || у знач. присудк. сл. Не задовольняє кого-небудь, не подобається кому-небудь. 2》 заст. Невдача.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. недогода — НЕДОГО́ДА, и, ж. 1. Незадоволення чим-небудь або вчинками, діями когось. [Вейнгольд:] Все ж це голодні, темні люди. Вони так показують свою недогоду, як уміють (Леся Українка); // рідко. Незручність, недолік, невигода. – Ваш таточко ..  Словник української мови у 20 томах
5. недогода — ВА́ДА (негативна ознака кого-, чого-небудь; те, що є невигідним, незручним для когось), НЕДО́ЛІК, ХИ́БА, ДЕФЕ́КТ книжн., МІ́НУС книжн., ГАНДЖ розм., ПОРО́К розм., ПРОГА́ЛИНА рідше, ПРОВИ́НА рідше, БОЛЯ́ЧКА розм. рідше, НЕДОСТА́ЧА розм.  Словник синонімів української мови
6. недогода — НЕДОГО́ДА, и, ж. 1. Незадоволення чим-небудь або вчинками, діями когось. [Вейнгольд:] Все ж це голодні, темні люди. Вони так показують свою недогоду, як уміють (Л. Укр., IV, 1954, 235); // рідко. Те, що є незручним, невигідним для кого-небудь; недолік.  Словник української мови в 11 томах
7. недогода — Недого́да, -ди ж. Неудовлетвореніе. Употребляется въ выраженіи: мені недого́да. Я не удовлетворенъ, мнѣ не достаетъ чего-либо. Яка йому гне недогода? все має! А яка тобі недогода в Зосі? Левиц. І. 315.  Словник української мови Грінченка