самолюб

Кожний горне присок, під свій горнець.

Кожен хоче скористати.

Кожний дбає за свою шкуру.

Кржен хоронить себе, аби не потерпів.

Значення в інших словниках

1. самолюб — самолю́б іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. самолюб — див. ЕГОЇСТ.  Словник синонімів Караванського
3. самолюб — див. пихатий  Словник синонімів Вусика
4. самолюб — -а, ч. Людина егоїстичної вдачі; себелюб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. самолюб — Себелюб  Словник чужослів Павло Штепа
6. самолюб — САМОЛЮ́Б, а, ч. Людина егоїстичної вдачі; себелюб. Самолюб всякому не люб (прислів'я); В бесіді вони [ліберали] часто люблять широкі, розмашні фрази, грімкі слова, – а на ділі вони крайні матеріалісти, консерватисти та самолюби (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
7. самолюб — ЕГОЇ́СТ (людина, яка понад усе ставить особисті інтереси), СЕБЕЛЮ́БЕЦЬ, СЕБЕЛЮ́Б, САМОЛЮ́БЕЦЬ, САМОЛЮ́Б. Іноді їй здавалося, що син виріс егоїстом, себелюбцем (П. Дорошко); — Ваше кохання стоптала жінка через власну глупоту..  Словник синонімів української мови
8. самолюб — САМОЛЮ́Б, а, ч. Людина егоїстичної вдачі; себелюб. Самолюб всякому не люб (Укр.. присл.., 1963, 131); В бесіді вони [ліберали] часто люблять широкі, розмашні фрази, грімкі слова,— а на ділі вони крайні матеріалісти, консерватисти та самолюби (Фр., XVI, 1955, 29).  Словник української мови в 11 томах