Значення в інших словниках
-
самолюб —
самолю́б іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
самолюб —
див. ЕГОЇСТ.
Словник синонімів Караванського
-
самолюб —
див. пихатий
Словник синонімів Вусика
-
самолюб —
-а, ч. Людина егоїстичної вдачі; себелюб.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
самолюб —
САМОЛЮ́Б, а, ч. Людина егоїстичної вдачі; себелюб. Самолюб всякому не люб (прислів'я); В бесіді вони [ліберали] часто люблять широкі, розмашні фрази, грімкі слова, – а на ділі вони крайні матеріалісти, консерватисти та самолюби (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
-
самолюб —
Кожний горне присок, під свій горнець. Кожен хоче скористати. Кожний дбає за свою шкуру. Кржен хоронить себе, аби не потерпів.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
самолюб —
ЕГОЇ́СТ (людина, яка понад усе ставить особисті інтереси), СЕБЕЛЮ́БЕЦЬ, СЕБЕЛЮ́Б, САМОЛЮ́БЕЦЬ, САМОЛЮ́Б. Іноді їй здавалося, що син виріс егоїстом, себелюбцем (П. Дорошко); — Ваше кохання стоптала жінка через власну глупоту..
Словник синонімів української мови
-
самолюб —
САМОЛЮ́Б, а, ч. Людина егоїстичної вдачі; себелюб. Самолюб всякому не люб (Укр.. присл.., 1963, 131); В бесіді вони [ліберали] часто люблять широкі, розмашні фрази, грімкі слова,— а на ділі вони крайні матеріалісти, консерватисти та самолюби (Фр., XVI, 1955, 29).
Словник української мови в 11 томах