слух
Аби за тобою і слух пропав.
Прокляття, щоб пропав аби ніхто й вістки про нього не знав.
І слух за ним пропав.
Ніхто не знає де дівся.
Ні слуху, ні духу.
Саме за себе говорить.
Слихом слихати, а видом видати.
Витають рідкі, але любі гості.
Бог не дитина, не послухає дурного Мартина.
Бог проклонів не слухає.
Будь добрим слухачем, то будеш добрим оповідачем.
Хто добре слухає, той зможе вірно та добре другим розказати.
Не хочеш слухати мене, то будеш слухати собачої шкури.
Картав батько сина. Не хочеш слухати моєї науки, то я віддам тебе до військової служби, а там будеш слухати голосу бубна. Шкура на бубні з собаки. Давня військова служба була тяжка, зо строгою дисципліною, їдою раз в добу, служба тревала дванадцять літ.
Одним вухом слухай, а другим випускай.
Обмови, проклонів та сварки не памятай.
Хто не послухає тата, той послухає ката.
Неслухнянний син попадає в лихе товаристо, а там і в тяжкі клопоти.
Якби Бог послухав пастуха, то б усі вівці поздихали.
Звичайно пастухи кленуть худобу, коли зробить шкоду, а коли б Бог слухав усіх проклять, то худоба уся вигинула б. Бог не слухає дурного.
Приповідки або українсько-народня філософія