сонце
А бодай тебе ясне сонічко не виділо.
Прокляття, щоб ти умер.
Вже сонце у доброго хлопа піднеслося.
Давній спосіб міряння дня, не дуже рано.
Встав до сонця.
Встав перед сходом сонця.
Заки сонце зійде, то роса очі виїсть.
Нім щастя обернеться до нас, то вже й нас нестане.
Засвітить сонце і в наше віконце,
і нам колись щастя прийде.
І перед нашими ворітьми колись сонце зійде.
І до нас колись щастя загостить.
І сонце не всі гори освічує, хоч високо ходить.
І багачі не всі щасливі.
Не маю ні від сонця, ні від місяця.
Нарікання доброго сина на родичів.
Ні від сонця тепла, ні від місяця світла.
Нема радости ні звідки.
Сонце пішло на спочинок.
Сонце зайшло. Нарід вірить, що сонце іде на ніч спочивати, як і люди.
Сонце світить, дощик кропить, чарівниця масло робить.
Про ясний літній день з дощем. Нарід вірить, що в таку пору чарівниці роблять масло з чужої сметани, яку відобрали від коров.
Сонце уже підійшло з'на дві коцюбі.
Ранна ще пора. По селах не мали годинників, а міряли час своїм способом.
Доки сонце зійде — довго намерзнешся.
Нарікання бідного чоловіка, що щастя треба довго чекати.
І сонце свої плями має.
Немає безгрішних людей.
Колись засіяє сонце і в наше віконце.
І до нас колись прийде щастя.
Не наша річ сонце гасити, хай світить.
Людина не може змінювати закони природи.
При сонці тепло, а при матері добро.
Матір дбає за свою дитину так, як ніхто інший.
Хоче сонце решетом накрити.
Іронічно, коли хтось хоче зробити неможливе.
Приповідки або українсько-народня філософія