тягло —
тягло́ іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
тягло —
див. СКОТИНА.
Словник синонімів Караванського
тягло —
ТЯГЛО́, а́, с.; мн. тя́гла, тя́гол. 1. Робоча худоба в сільському господарстві (коні, воли і т. ін.). – Було в батька своє тягло (Ганна Барвінок); – Орати не будеш же собою та жінкою, – тягла треба... (А.
Словник української мови у 20 томах
тягло —
-а, с.; мн. тягла, тягол. 1》 Робоча худоба в сільському господарстві (коні, воли і т. ін.). 2》 Лямка для тягнення невода, порома і т. ін. 3》 іст. Феодальні державні податки й повинності селян та посадських людей у Російській державі 15 – початку 18 ст. || Кріпосна повинність.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тягло —
ЛЯ́МКА (широкий ремінь із шкіри або міцної тканини, який застосовують для того, щоб полегшити тягнення або перенесення вантажів); ЛЯ́МА, ТЯГЛО́ (для тягнення невода, порома тощо).
Словник синонімів української мови
тягло —
ТЯГЛО́, а́, с.; мн. тя́гла, тя́гол. 1. Робоча худоба в сільському господарстві (коні, воли і т. ін.). — Було в батька своє тягло (Барв., Опов..
Словник української мови в 11 томах
тягло —
Тягло, -ла с. 1) Лямка, приспособленіе для тяги невода, парома и пр. Літом невід на тяглі тягнуть до одмілу, а зімою рубають вікна у кризі. Черк. у. 2) Рабочая скотина, рабочій скотъ. Здохне мабуть не сьогодні — завтра бідне тягло без сіна. Грин. II. 209.
Словник української мови Грінченка