Значення в інших словниках
-
гілочка —
гі́лочка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири гі́лочки
Орфографічний словник української мови
-
гілочка —
-и, ж. Зменш.-пестл. до гілка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
гілочка —
ГІ́ЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до гі́лка. Вітерець заснув, і гілочки.., дрімаючи, ледве-ледве колишуться (Г. Квітка-Основ'яненко); Зламана берізка, немов благаючи, простягла на снігу до мене свої голі тоненькі гілочки (Б.
Словник української мови у 20 томах
-
гілочка —
див. гілка
Словник синонімів Вусика
-
гілочка —
Гі́лочка, -чки, -чці; гі́лочки́, гі́лочо́к
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
гілочка —
ГІ́ЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до гі́лка. Вітерець заснув, і гілочки.. дрімаючи, ледве-ледве колишуться (Кв.-Осн., II, 1956, 40); Ольга Григорівна глянула на бузок, розправила гілочку (Донч., V, 1957, 539).
Словник української мови в 11 томах
-
гілочка —
Гілочка, -ки ж. ум. отъ гілка.
Словник української мови Грінченка