Значення в інших словниках
-
дзвіночок —
дзвіно́чок 1 іменник чоловічого роду дзвін дзвіно́чок 2 іменник чоловічого роду квітка
Орфографічний словник української мови
-
дзвіночок —
[дзв'іночок] -чка, м. (на) -чку, мн. -чкие, -чк'іў
Орфоепічний словник української мови
-
дзвіночок —
I -чка, ч. Зменш.-пестл. до дзвінок 1). II див. дзвіночки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дзвіночок —
див. дзвін
Словник синонімів Вусика
-
дзвіночок —
Дзвіно́чок, -но́чка, на -но́чку; -но́чки, -чків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
дзвіночок —
ДЗВІНО́ЧОК¹, чка, ч. Зменш.-пестл. до дзвіно́к 1. Людей уже повно. Дзвіночок голосненько продзеленчав, а за завісою молодь у гримі .. метушиться (Головко, ІI, 1957, 163); *У порівн.
Словник української мови в 11 томах
-
дзвіночок —
Дзвіночок, -чка м. 1) ум. отъ дзвінок. О. 1861. XI. 10. 2) мн. дзвіночки. раст. Linaria genistaefolia Mill. ЗЮЗО. І. 126.
Словник української мови Грінченка