дзвіночок
Дзвіночок, -чка
м.
1) ум. отъ дзвінок. О. 1861. XI. 10.
2) мн. дзвіночки. раст. Linaria genistaefolia Mill. ЗЮЗО. І. 126.
Словник української мови ГрінченкаДзвіночок, -чка
м.
1) ум. отъ дзвінок. О. 1861. XI. 10.
2) мн. дзвіночки. раст. Linaria genistaefolia Mill. ЗЮЗО. І. 126.
Словник української мови Грінченка