Значення в інших словниках
-
наколінник —
наколі́нник іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
наколінник —
-а, ч. Пов'язка, накладка, що носиться на коліні. || Частина старовинного бойового спорядження, що прикривала коліно.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
наколінник —
НАКОЛІ́ННИК, а, ч. Пов'язка, накладка, що носиться на коліні. Дружно зійшли наші буряки. Я вже їм годила, я вже їх плекала .. Аж мені родима шкіра на колінах пооблазила, мусила пошити наколінники з полотна (О.
Словник української мови у 20 томах
-
наколінник —
НАКОЛІ́ННИК, а, ч. Пов’язка, накладка, що носиться на коліні. Дружно зійшли наші буряки. Я вже їм годила, я вже їх плекала.. Аж мені родима шкіра на колінах пооблазила, мусила пошити наколінники з полотна (Гончар, І, 1954, 493)...
Словник української мови в 11 томах