Великий тлумачний словник сучасної мови

наколінник

наколі́нник

-а, ч.

Пов'язка, накладка, що носиться на коліні.

|| Частина старовинного бойового спорядження, що прикривала коліно.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. наколінник — наколі́нник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. наколінник — Те саме, що набедреник  Словник церковно-обрядової термінології
  3. наколінник — НАКОЛІ́ННИК, а, ч. Пов'язка, накладка, що носиться на коліні. Дружно зійшли наші буряки. Я вже їм годила, я вже їх плекала .. Аж мені родима шкіра на колінах пооблазила, мусила пошити наколінники з полотна (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. наколінник — НАКОЛІ́ННИК, а, ч. Пов’язка, накладка, що носиться на коліні. Дружно зійшли наші буряки. Я вже їм годила, я вже їх плекала.. Аж мені родима шкіра на колінах пооблазила, мусила пошити наколінники з полотна (Гончар, І, 1954, 493)...  Словник української мови в 11 томах