покаянний

покая́нний

І заст. покаянен ім. Піснеспів — канон, тропар, стихира, — змістом якого є каяття, моління за прощення гріхів

Значення в інших словниках

1. покаянний — покая́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. покаянний — -а, -е. Який містить покаяння; сповнений каяття. || Який виражає або свідчить про покаяння, каяття. || Перейнятий покаянням, каяттям. Покаянний лист.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покаянний — ПОКАЯ́ННИЙ, а, е. Який містить у собі покаяння; сповнений каяття. Панич читав, читав і читав святу книжку. З покаянних канонів він перейшов до хвалебних акафістів (А.  Словник української мови у 20 томах
4. покаянний — Покая́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. покаянний — ПОКАЯ́ННИЙ, а, е. Який містить у собі покаяння; сповнений каяття. Панич читав, читав і читав святу книжку. З покаянних канонів він перейшов до хвалебних акафістів (Крим., Вибр.  Словник української мови в 11 томах