Значення в інших словниках
-
покаянний —
покая́нний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
покаянний —
І заст. покаянен ім. Піснеспів — канон, тропар, стихира, — змістом якого є каяття, моління за прощення гріхів
Словник церковно-обрядової термінології
-
покаянний —
-а, -е. Який містить покаяння; сповнений каяття. || Який виражає або свідчить про покаяння, каяття. || Перейнятий покаянням, каяттям. Покаянний лист.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
покаянний —
ПОКАЯ́ННИЙ, а, е. Який містить у собі покаяння; сповнений каяття. Панич читав, читав і читав святу книжку. З покаянних канонів він перейшов до хвалебних акафістів (А.
Словник української мови у 20 томах
-
покаянний —
ПОКАЯ́ННИЙ, а, е. Який містить у собі покаяння; сповнений каяття. Панич читав, читав і читав святу книжку. З покаянних канонів він перейшов до хвалебних акафістів (Крим., Вибр.
Словник української мови в 11 томах