причт

див. причет

Значення в інших словниках

1. причт — причт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. причт — див. причет.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. причт — ПРИЧТ див. при́чет.  Словник української мови у 20 томах
4. причт — ПО́ЧЕТ (ті, хто супроводжує високопоставлену особу, воєначальника, керівника високого рангу), ПРИ́ЧЕТ (ПРИЧТ) ірон., СВИ́ТА заст. Решта були дворові слуги й почет Хмельницького. Частина їх їхала на конях, частина — за погоничів на санях (П.  Словник синонімів української мови
5. причт — ПРИЧТ див. при́чет.  Словник української мови в 11 томах