Короткий словник жарґонної лексики української мови
Значення в інших словниках
баклажан —
баклажа́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
баклажан —
-а, ч. 1》 Однорічна овочева рослина родини пасльонових з плодами довгастої форми синього або фіолетового кольору. 2》 Плід цієї рослини; синенький. 3》 рідко. Те саме, що помідор.
Великий тлумачний словник сучасної мови
баклажан —
БАКЛАЖА́Н, а, ч. 1. Однорічна овочева рослина родини пасльонових з плодами довгастої форми фіолетового кольору. [Ликерія Степанівна:] Он там, на грядках, Харитониха обполює баклажани (М.
Словник української мови у 20 томах
баклажан —
А, ч. Алкоголік. А що з цього баклажана візьмеш? Йому аби на сто грам знайти.
Словник сучасного українського сленгу
баклажан —
Багаторічна овочева рослина родини пасльонових, походить з Індії, овочева культура; в Європі вирощують задля вел. їстівних плодів переважно фіолетово-чорного кольору.
Універсальний словник-енциклопедія
баклажан —
ПОМІДО́Р (овочева рослина і плід цієї рослини), ТОМА́Т, БАКЛАЖА́Н розм. Вже червоніють помідори, І ходить осінь по траві (М. Рильський); Я.. мушу їхати в радгосп збирати томати (А. Крижанівський); На рундуках скрізь здорові купи червоних баклажанів (І. Нечуй-Левицький).
Словник синонімів української мови
баклажан —
БАКЛАЖА́Н, а, ч. 1. Однорічна овочева рослина з плодами довгастої форми синього або фіолетового кольору. Баклажани та перці більш вибагливі до тепла, ніж помідори (Овоч. закр. і відкр.
Словник української мови в 11 томах
баклажан —
Баклажан, -на м. раст. Solatium lycopersicum, баклажанъ, помидоръ. ЗЮЗО. І. 127.
Словник української мови Грінченка