Короткий словник жарґонної лексики української мови
Значення в інших словниках
бездомний —
(який не має пристанища) безхатній, (звичайно про дітей) безпритульний, безприхильний, діал. безпричальний; (який прибився до чужого дому) приблудний.
Словник синонімів Полюги
бездомний —
бездо́мний прикметник
Орфографічний словник української мови
бездомний —
-а, -е. Який не має житла, притулку; безпритульний. || Без постійного місця проживання; кочовий (про спосіб життя). || Який не має сім'ї; одинокий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бездомний —
Безпритульний, безхатько, бурлака, див. бродяга
Словник чужослів Павло Штепа
бездомний —
БЕЗДО́МНИЙ, а, е. Який не має житла, притулку; безпритульний. Одна тілько бездомна птиця – зозуля, перелітаючи з деревини на деревину, сумно кувала (Панас Мирний); Марія сходила помалу до криниці з клунком на плечі. Була бездомна під ніч (С.
Словник української мови у 20 томах
бездомний —
I бездомий, бездомок, безпритульний, безпритульник, безприхатній, безприхатник, безприхатько, безприхильний, безприхильник, блудяга, блудящий, бродяга, бурлак, бурлака, бурлаченько (нар.), волоцюга, нетяга II див. бідний
Словник синонімів Вусика
бездомний —
БЕЗДО́МНИЙ (який не має житла, притулку); БЕЗХА́ТНІЙ (який не має своєї хати); БЕЗПРИТУ́ЛЬНИЙ, БЕЗПРИХИ́ЛЬНИЙ діал., БЕЗПРИЧА́ЛЬНИЙ діал. (позбавлений домашнього притулку, родинної опіки).
Словник синонімів української мови
бездомний —
БЕЗДО́МНИЙ, а, е. Який не має житла, притулку; безпритульний. Одна тілько бездомна птиця — зозуля, перелітаючи з деревини на деревину, сумно кувала (Мирний, IV, 1955, 20); Марія сходила помалу до криниці з клунком на плечі.
Словник української мови в 11 томах