бездомний
бездо́мний
-а, -е.
Який не має житла, притулку; безпритульний.
|| Без постійного місця проживання; кочовий (про спосіб життя).
|| Який не має сім'ї; одинокий.
Великий тлумачний словник сучасної української мовибездо́мний
-а, -е.
Який не має житла, притулку; безпритульний.
|| Без постійного місця проживання; кочовий (про спосіб життя).
|| Який не має сім'ї; одинокий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови