бобик
(-а) ч.
1. крим.; зневажл. Рядовий міліціонер. БСРЖ, 67; СЖЗ, 18; ЯБМ, 1, 104.
2. крим., жрм. Міліцейська машина. Додому привезли Бугайка на "бобикові" — увесь двір позбігався дивитися (Б. Жолдак, Спокуси). БСРЖ, 67; СЖЗ, 18; ЯБМ, 1, 104.
3. мол.; презирл. Те саме, що шістка. ПСУМС, 8.
Короткий словник жарґонної лексики української мови