булка

(-и) ж.; частіше мн. булки, -лок.

1. крим:, жарт. Сідниці. БСРЖ, 80; СЖЗ, 21.

2. мол.; жарт. М'язи. ПСУМС, 10.

Значення в інших словниках

1. булка — бу́лка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири бу́лки  Орфографічний словник української мови
2. булка — [булка] -лкие, д. і м. -лц'і, мн. булкие/ булки, булок дв'і булкие  Орфоепічний словник української мови
3. булка — -и, ж. 1》 Хліб із білого пшеничного борошна. 2》 діал. Дерев'яна куля; рід гри з такою кулею.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. булка — Бухан, буханка, буханець, паляниця, паляничка  Словник чужослів Павло Штепа
5. булка — БУ́ЛКА, и, ж. 1. Хліб з білого пшеничного борошна. – Одному залюбки житній хліб, а другому – булку подавай (Панас Мирний); Виходжу від нього та й іду через склепок із булками (Л.  Словник української мови у 20 томах
6. булка — И, ж. 1. Тіло. Лопата стоїть з відром на голові, дві булки стирчать снігові («Моторолла»). 2. мн. Сідниці. 3. мн. Стегна.  Словник сучасного українського сленгу
7. булка — див. хліб  Словник синонімів Вусика
8. булка — Бу́лка, -лки, -лці; бу́лки́, було́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. булка — БУ́ЛКА, и, ж. 1. Хліб з білого пшеничного борошна. — Одному залюбки житній хліб, а другому — булку подавай (Мирний, IV, 1955, 330); Виходжу від нього та й іду через склепок із булками (Март., Тв., 1954, 190); — Вам булку подати з маслом чи коржики?...  Словник української мови в 11 томах