дід
1
(-а) ч.; арм.
1. Солдат строкової служби після наказу про звільнення до відправки додому. БСРЖ, 150.
2. Солдат строкової служби, який прослужив від 1,5 до 2 років. — Діди собі п'ють, а молодим — нада служить, як положено (О. Яровий, Чекання несподіванки). * Образно. Це секс у гуртожитку, / де за шафкою ще півкімнати / забігали до тебе забромлених пару жовнірів / ти торчала моя батьківщино / тебе передаровував дєд салабонові (В. Цибулько, Ангели і тексти). БСРЖ, 150; ТСРЯ, 193.
Короткий словник жарґонної лексики української мови