Значення в інших словниках
-
кізяк —
кізя́к іменник чоловічого роду рідко
Орфографічний словник української мови
-
кізяк —
рідко кизяк, -у, ч. 1》 Кал, послід тварин. 2》 перев. мн. Висушені у вигляді цеглинок тваринні випорожнення з домішкою соломи, що використовуються в степових районах України як паливо, а іноді й у будівництві.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кізяк —
КІЗЯ́К, рідко КИЗЯ́К, у́, ч. 1. Кал, послід тварин. Перев'язав Микула пізніше, на березі Дунаю, й тятиву свого лука, на цілу ніч перед тим поклав її, як радили інші вої, в теплий кінський кізяк (С.
Словник української мови у 20 томах
-
кізяк —
Кізя́к, -ка́; кізяки́, -кі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
кізяк —
КІЗЯ́К, рідко КИЗЯ́К, у́, ч. 1. Кал, послід тварин. Як умер старий [пан], та пішли шукати, аж там замість грошей одному кутку цегла, у другому — череп’я, а в третьому — кінські кізяки (Мирний, IV, 1955, 26); Неподалеку мусив бути ведмежий кізяк...
Словник української мови в 11 томах