(-и) ж., мол. Гроші. У тебе манка є? (Запис 2001 р.).
Короткий словник жарґонної лексики української мови
Значення в інших словниках
манка —
Ма́нка: — недостача [33]
Словник з творів Івана Франка
манка —
ма́нка іменник жіночого роду розм.
Орфографічний словник української мови
манка —
-и, ж., розм. Манна крупа. Кілограм манки. || Манна каша.
Великий тлумачний словник сучасної мови
манка —
МА́НКА, и, ж., розм. Манна крупа. Кілограм манки; * У порівн. Дощ перетворився на дрібну, як манка, льодову крупу (Я. Гримайло); // Манна каша. Хлопчик з ліжечка злітав, швидко їв картоплю, манку, В торбу зошити складав (П. Воронько).
Словник української мови у 20 томах
манка —
МА́НКА, и, ж., розм. Манна крупа. Кілограм манки; *У порівн. Дощ перетворився на дрібну, як манка, льодову крупу (Грим., Незакінч. роман, 1962, 91); // Манна каша. Хлопчик з ліжечка злітав, швидко їв картоплю, манку, В торбу зошити складав (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 118).
Словник української мови в 11 томах