манка
МА́НКА, и, ж., розм.
Манна крупа.
Кілограм манки;
* У порівн. Дощ перетворився на дрібну, як манка, льодову крупу (Я. Гримайло);
// Манна каша.
Хлопчик з ліжечка злітав, швидко їв картоплю, манку, В торбу зошити складав (П. Воронько).
Словник української мови (СУМ-20)