начитаний

(-а, -е) крим.; жарт. П'яний. БСРЖ, 379; СЖЗ, 73.

Значення в інших словниках

1. начитаний — начи́таний 1 дієприкметник від: начита́ти начи́таний 2 прикметник освічений  Орфографічний словник української мови
2. начитаний — див. освічений  Словник синонімів Вусика
3. начитаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до начитати. 2》 у знач. прикм. Який прочитав багато книжок і набув усебічних знань.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. начитаний — НАЧИ́ТАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до начита́ти. – Але ви, люди модні, начитані в латинських поганських книжках і у французьких та італійських грішних романах, не соблюдаєте Божого закону (Б.  Словник української мови у 20 томах
5. начитаний — ОСВІ́ЧЕНИЙ (який має освіту, всебічні знання), ЕРУДО́ВАНИЙ книжн., УЧЕ́НИЙ (ВЧЕ́НИЙ) розм.; НАЧИ́ТАНИЙ, ОЧИ́ТАНИЙ діал. (який набув всебічних знань завдяки великій кількості прочитаних книжок); ПРОСВІЩЕ́ННИЙ заст., ОДУКО́ВАНИЙ заст. рідше, ОСВІ́ТНІЙ заст.  Словник синонімів української мови
6. начитаний — Начи́таний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. начитаний — НАЧИ́ТАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до начита́ти. 2. у знач. прикм. Який прочитав багато книжок і набув всебічних знань. Платон Петрович був освічений і начитаний, як і його батько (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах