нікчемний —
-а, -е. 1》 Ні на що не здатний. || Який не викликає до себе поваги; жалюгідний. || Який не відповідає певним вимогам; поганий. 2》 Незначний, несуттєвий. || Позбавлений цінності, значення. 3》 Дуже малий, незначний щодо розміру, кількості і т. ін. 4》 Безсилий, немічний, кволий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
нікчемний —
НІКЧЕ́МНИЙ, а, е. 1. Ні на що не здатний, ні до чого не придатний (про людину), який не відповідає певним вимогам (про річ); нікудишній. Сам Бар признає, що Верлен був нікчемний чоловік (І.
Словник української мови у 20 томах
нікчемний —
БІ́ДНИЙ (обмежений у якому-небудь відношенні), УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ) підсил., ЖАЛЮ́ГІДНИЙ підсил., ЗЛИДЕ́ННИЙ підсил., МІЗЕ́РНИЙ підсил., НІКЧЕ́МНИЙ підсил., НУЖДЕ́ННИЙ підсил.; СКУПИ́Й (недостатній щодо кількості, якості і т. ін.
Словник синонімів української мови
нікчемний —
Нікче́мний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
нікчемний —
НІКЧЕ́МНИЙ, а, е. 1. Ні на що не здатний. Сам Бар признає, що Верлен був нікчемний чоловік (Фр., XVI, 1955, 255); Завжди так виходить, що нікчемні люди — і працівники нікчемні (Ком. Укр., 3, 1965, 52); // Який не викликає до себе поваги; жалюгідний.
Словник української мови в 11 томах
нікчемний —
Нікчемний, -а, -е Ничтожный, ни къ чему не годный. Нікчемного ви роду. Ном.
Словник української мови Грінченка