півник
1
(-а) ч.; мол. Пестл. до півень 2. ПСУМС, 52.
2
(-а) ч.; жрм. Купюра вартістю п'ять рублів (радянських). Бурмило недбало тицьнув водієві "півника" (В. Врублевський, Замах на генсека). БСРЖ, 431.
Короткий словник жарґонної лексики української мови