скінчити
(-чу, -чиш) док., мол., жрм. Те саме, що кінчити. "А ти можеш раніше за мене скінчити?" — засміялася, переповнена шумовинням сил, як бутель молодого вина (О. Забужко, Польові дослідження з українського сексу).
Короткий словник жарґонної лексики української мови