хата
(-и) ж.; крим.
1. Злодійське кубло. БСРЖ, 644; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 487.
2. жрм. Дім, квартира. Хата в нього шикарна, в центрі. З усіма вигодами! (А. Кокотюха, Тупик для втікача). БСРЖ, 644; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 486.
Короткий словник жарґонної лексики української мови