хата
ха́та
-и, ж.
1》 Сільський одноповерховий житловий будинок.
|| Домівка, господа.
|| Тимчасове пристановище для кого-небудь.
2》 Внутрішнє житлове приміщення такого будинку.
|| Кімната.
Мала хата — хатина (у 2 знач.).
3》 Родина, люди, які живуть, перебувають в одному такому приміщенні.
4》 розм. Квартира (у 1 знач.).
5》 Уживається у складі назв деяких сільських установ.
Хата-читальня іст. — заклад на селі для проведення політико-виховних і культурно-освітніх заходів; приміщення, в якому проводилися ці заходи; сільська бібліотека.
Великий тлумачний словник сучасної української мови