алярм
алярм тривога (ср, ст): Ми вже мали лягати. І звичайно так є, що як собі постелиш, то зараз є звірка! Зчинився крик: "Алярм! Сполох! Споло-о-ох!" (Селепко); Товариш А. Гірняк мав при собі таки правдивий револьвер "на бембенок", і під час алярмів (а було їх кілька, переважно фалшивих) вистріли з його револьвера відріжнялися від коркових, бо були голосніші (Дзедзик)
◊ на алярм (нах алярм) швидко, поспіхом (м, ср, ст): Що робиться на алярм, звичайно добре не робиться (Авторка)
◊ нах алярм = на алярм
Лексикон львівський: поважно і на жарт