бурачки

бура́чки́ (буря́чки́) кул. буряки та хрін, потерті на дрібній тертці і присмачені (м, ср, ст)||бурачки (бурячки) з хроном, цвіклі (цвікли)

◊ бура́чки́ (буря́чки́) з хро́ном = бура́чки́ (м, ср, ст)

Значення в інших словниках

1. бурачки — Бурачки, -ків м. мн. раст. Cuscuta epilinum. Вх. Пч. II. 81.  Словник української мови Грінченка