викручений —
ви́кручений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
викручений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до викрутити 1-3).
Великий тлумачний словник сучасної мови
викручений —
ВИ́КРУЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́крутити 1–3. Сила молодих дерев лежала викручена з землі, жалібно виставивши під холод осіннього неба ніжні обірвані корінці, перемішані з землею (Б.
Словник української мови у 20 томах
викручений —
як ви́кручена ганчі́рка. Дуже стомлений, знесилений. Ледве тримаючись на ногах, як викручена ганчірка, Саїд Алі сідав у машину будівельного відділу (Іван Ле).
Фразеологічний словник української мови
викручений —
Ви́кручений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
викручений —
ВИ́КРУЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин.ч. до ви́крутити 1-3. Ледве тримаючись на ногах, як викручена ганчірка, Саїд Алі сідав у машину будівельного відділу (Ле, Міжгір’я, 1953, 201); Василь устав зі своєї лави і, підтримуючи викручену руку, вийшов наперед (Скл., Карпати, II, 1954, 255).
Словник української мови в 11 томах