гарячкувати —
-ую, -уєш, недок., розм. Діяти в стані збудження, захоплення. || Проявляти збудження, нетерпіння.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гарячкувати —
ГАРЯЧКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Діяти в стані збудження, захоплення. Енергійна Ніна Іванівна гарячкувала, промовляла з запалом, намагаючись переконати своїх співбесідників (В. Собко); Переживав [Чирва] за всіх, розказував..
Словник української мови у 20 томах
гарячкувати —
див. сердитися; спішити
Словник синонімів Вусика
гарячкувати —
ЗБУ́ДЖУВАТИСЯ (приходити в стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИСЯ, РОЗПА́ЛЮВАТИСЯ підсил., РОЗПАЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗАПА́ЛЮВАТИСЯ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИСЯ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИСЯ підсил., РОЗІГРІВА́ТИСЯ підсил.
Словник синонімів української мови
гарячкувати —
ГАРЯЧКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Діяти в стані збудження, захоплення. Енергійна Ніна Іванівна гарячкувала, промовляла з запалом, намагаючись переконати своїх співбесідників (Собко, Скеля.., 1961, 54); Переживав [Чирва] зо всіх, розказував..
Словник української мови в 11 томах
гарячкувати —
Гарячкувати, -чкую, -єш гл. Пороть горячку. Я гарячкую, гарячкую — де воно ділося сокира та долото, аж воно украв хтось. Волч. у.
Словник української мови Грінченка