гейби

ге́йби ніби, наче (ср, ст): Губи і лице висмаровані чимось таким червоним, гейби цегла (Цегельська)

♦ ге́йби шось, ге́йби ніц про те, що насправді не є вартісним (ср, ст)

Значення в інших словниках

1. гейби — Наче, ніби [V,VIII]  Словник з творів Івана Франка
2. гейби — ге́йби сполучник немов незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
3. гейби — спол., діал. Наче, немов.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. гейби — ГЕ́ЙБИ¹, спол. порівняльний і з'ясувальний, діал. Наче, немов. Отак у мого Антона було: я забудуся пiд куделею, аж гульк – гейби нема чоловiка в хатi. А вiн у кутику над цеберкою (Г.  Словник української мови у 20 томах
5. гейби — див. наче  Словник синонімів Вусика
6. гейби — НА́ЧЕ спол. порівняльний (ужив. для приєднання порівняльних зворотів і підрядних речень), НІ́БИ, МОВ, НЕНА́ЧЕ, НЕМО́В, НІ́БИТО, НА́ЧЕБ, НА́ЧЕБТО, НЕНА́ЧЕБТО, МО́ВБИ, МО́ВБИТО, НЕМО́ВБИ, НЕМО́ВБИТО, ЯК, БУ́ЦІМ розм., БУ́ЦІМТО розм., ГЕ́ЙБИ діал.  Словник синонімів української мови
7. гейби — ГЕ́ЙБИ, спол., діал. Наче, немов. Зачинаю привикати до тої пітьми. Бігме, у чоловіка гейби котячі очі відростають (Фр., І, 1955, 118); — Вслухаюсь, Ганно, в цей гомін, і тішить він мене, гейби хлопчака (Стельмах, Над Черемошем, 1952, 17).  Словник української мови в 11 томах