гутірка —
Гу́тірка: — розмова [5;7]
Словник з творів Івана Франка
гутірка —
Гуті́рка. Дискусія, обговорення. До niв до третої години минув час в дуже оживленій, майже пристрасній гутірці про іменоване вікаріїв (Звідомл., 1914, 56).
Українська літературна мова на Буковині
гутірка —
-и, ж., діал. Розмова.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гутірка —
ГУ́ТІРКА, и, ж., діал. Розмова. Хоч гутірка йшла голосна та жвава,.. довго не можна було дослухатися, що люди говорять (Март., Тв., 1954, 136); Приємна гутірка затягнулась до пізньої ночі (Козл., Мандрівники, 1946,71).
Словник української мови в 11 томах
гутірка —
Гутірка, -ки ж. = гутір. Г. Барв. 201, 446.
Словник української мови Грінченка