гутірка

ГУ́ТІРКА, и, ж., діал. Розмова.

Хоч гутірка йшла голосна та жвава,.. довго не можна було дослухатися, що люди говорять (Март., Тв., 1954, 136);

Приємна гутірка затягнулась до пізньої ночі (Козл., Мандрівники, 1946,71).

Значення в інших словниках

1. гутірка — Гу́тірка: — розмова [5;7]  Словник з творів Івана Франка
2. гутірка — Гуті́рка. Дискусія, обговорення. До niв до третої години минув час в дуже оживленій, майже пристрасній гутірці про іменоване вікаріїв (Звідомл., 1914, 56).  Українська літературна мова на Буковині
3. гутірка — д., розмова, балачка, бесіда, БАЛАКАНИНА, з. гутір.  Словник синонімів Караванського
4. гутірка — -и, ж., діал. Розмова.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. гутірка — гуті́рка розмова, бесіда (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. гутірка — Гутірка, -ки ж. = гутір. Г. Барв. 201, 446.  Словник української мови Грінченка