Значення в інших словниках
-
гуцати —
гу́цати дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
гуцати —
-аю, -аєш, недок., розм. 1》 перех. Підкидати на руках, на колінах (дитину і т. ін.). 2》 перех. і неперех. Під час руху підкидати, примушувати підскакувати. || неперех. Підстрибувати, підскакувати під дією чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
гуцати —
ПІДКИДА́ТИ (ПІДКИ́ДУВАТИ рідко) (різко кидати або піднімати вгору); ЧУКИ́КАТИ розм., ЧУ́КАТИ розм., ГУ́ЦАТИ розм., ГУЦИ́КАТИ розм., ГЕ́ЦАТИ (ГИ́ЦАТИ рідко) розм. (перев. дитину на руках або колінах). — Док.: підки́нути, гу́цнути, ге́цнути (ги́цнути).
Словник синонімів української мови
-
гуцати —
ГУ́ЦАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. перех. Підкидати на руках, на колінах (дитину і т. ін.). 2. перех. і неперех. Під час руху підкидати, примушувати підскакувати.
Словник української мови в 11 томах
-
гуцати —
Гуцати, -цаю, -єш гл. Подкидывать на рукахъ дитя. Ном. № 9259.
Словник української мови Грінченка