затирити —
зати́рити дієслово доконаного виду занести, закинути щось куди-небудь далеко або так, що важко знайти фам.
Орфографічний словник української мови
затирити —
-рю, -риш, док., фам. Занести, закинути куди-небудь далеко або так, що важко знайти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
затирити —
ЗАТИ́РИТИ, рю, риш, док., кого, що, фам. Занести, закинути куди-небудь далеко або так, що важко знайти. [Антон:] Чого ж це тебе аж сюди, за п'ятнадцять верстов занесло? [Ничипір:] Ого-го! П'ятнадцять верстов? От анахтемська мара аж куди затирила! (М.
Словник української мови у 20 томах
затирити —
ЗАТИ́РИТИ, рю, риш, док., фам. Занести, закинути куди-небудь далеко або так, що важко знайти. [Антон:] Чого ж це тебе аж сюди, за п’ятнадцять верстов занесло? [Ничипір:] Ого-го! П’ятнадцять верстов? От анахтемська мара аж куди затирила!. (Кроп.
Словник української мови в 11 томах
затирити —
Зати́рити см. затирювати.
Словник української мови Грінченка