зуб
зуб:
◊ а́ні в зуб <�ного́ю> → ані
◊ взя́ти в зу́би обмовляти (ст)
◊ зуб ча́су → час
◊ кла́нцати (кле́нцати) зуба́ми → кланцати
◊ на оди́н зуб дуже мало (про їжу)(м, ср, ст)||раз на зуб
◊ полока́ти зу́би випивати (алкоголь)(ст)
◊ продава́ти зу́би кокетувати (ст)
◊ раз на зуб = на оди́н зуб (ср, ст): Закуска – це щось, щоб закусити випиту чарку. У першій мірі ріжниться від перекуски самою формою. Форма їх мала, як то ми часто кажемо – “раз на зуб”. Зміст часом може бути і той самий, приміром канапки. Кусник печива з ріжними додатками мясива, сири і т.д. (Нова хата 1939)
◊ шкі́рити зу́би → шкірити
◊ гово́рит як зуб боли́т про надокучливу, балакучу людину (Франко)
●<�а> най би ті всі зу́би ви́пали, крім одного, який би тебе́ болі́в усе́ життя́ (проклін)
Лексикон львівський: поважно і на жарт