1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

зуб

зуб:

◊ а́ні в зуб <�ного́ю> → ані

◊ взя́ти в зу́би обмовляти (ст)

◊ зуб ча́су → час

◊ кла́нцати (кле́нцати) зуба́ми → кланцати

◊ на оди́н зуб дуже мало (про їжу)(м, ср, ст)||раз на зуб

◊ полока́ти зу́би випивати (алкоголь)(ст)

◊ продава́ти зу́би кокетувати (ст)

◊ раз на зуб = на оди́н зуб (ср, ст): Закуска – це щось, щоб закусити випиту чарку. У першій мірі ріжниться від перекуски самою формою. Форма їх мала, як то ми часто кажемо – “раз на зуб”. Зміст часом може бути і той самий, приміром канапки. Кусник печива з ріжними додатками мясива, сири і т.д. (Нова хата 1939)

◊ шкі́рити зу́би → шкірити

◊ гово́рит як зуб боли́т про надокучливу, балакучу людину (Франко)

●<�а> най би ті всі зу́би ви́пали, крім одного, який би тебе́ болі́в усе́ життя́ (проклін)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зуб — зуб іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. зуб — -а, ч. 1》 мн. зуби, -ів. Кістковий утвір у роті людини та багатьох хребетних тварин, признач. для схоплювання, кусання й подрібнення їжі, а також для захисту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зуб — А, ч. 1. Образа. ◇ Мати зуб — ображатися на когось, затамувати злобу. Ти на когось із цієї компанії маєш зуб? 2. Клятвена обіцянка. ◇ Давати зуб — міцна гарантія достовірності чого-небудь. Словник сучасного українського сленгу
  4. зуб — (аж) вухналі́ кува́ти зуба́ми, жарт. Дуже тремтіти (від холоду, переляку і т. ін.). Тільки змерз чомусь, хоч і була ніч тепла,— аж вухналі кував зубами ковалисько (О. Фразеологічний словник української мови
  5. зуб — Зуб, зу́ба, зу́бові, на зу́бі; зу́би, зубі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. зуб — ЗУБ, а, ч. 1. мн. зу́би, і́в. Кістковий утвір у роті людини та багатьох хребетних тварин, признач. для схоплювання, кусання й подрібнення їжі, а також для захисту. Словник української мови в 11 томах
  7. зуб — Зуб, -ба м. 1) Зубъ. Добрі ті зуби, що кісіль жують. посл. А вона тільки зуби зціпила. МВ. ІІ. 38. Адам ззів кисличку, а в нас оскома на зубах. Ном. № 125. взяти на зуби кого́. Злословить о комъ. Вас щось на зуби взяли. Словник української мови Грінченка