кавал

ка́вал 1. частина, шматок (ст): Ще кавал часу лишився до того нашого семінару, ще встигнемо все зробити, чого так переживаєте (Авторка)|| = кавалок

◊ ка́вал вар'я́та → вар'ят

◊ ка́вал дра́ня → дрань

◊ ка́вал хлопа → хлоп

2. анекдот; весела, жартівлива історія (ст): Дзюньо любив оповідати розмаїті кавали, то в нього виходило знаменито (Авторка)

3. витівка, жарт (ср, ст): Пендзлюй, пендзлюй, і без кавалів (Авторка)||кавалок

Значення в інших словниках

1. кавал — -а, ч. Духовий музичний інструмент типу флейти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. кавал — Духовий пастуший інструмент, подібний до подовжньої флейти, поширений в Болгарії, Молдові, Румунії та ін. країнах.  Словник-довідник музичних термінів
3. кавал — кава́л (болг. кавал, з тур. kaval – сопілка) духовий музичний інструмент типу флейти.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. кавал — Кава́л, -лу м. Кусокъ, часть. Нема нікде кавал землі. Гол. ум. кавалець, кавалок, кавальчик. Не порубаний я дуже: головонька на четверо, а ніженьки на шестеро, білі палці на кавалці, а рученьки на штученьки. Гол. III. 90. За кавалок кишки сім миль пішки.  Словник української мови Грінченка