Значення в інших словниках
-
казання —
каза́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
казання —
див. проповідь
Словник церковно-обрядової термінології
-
казання —
-я, с. Повчальна промова в церкві; проповідь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
КАЗАННЯ —
• КАЗАННЯ , проповідь - жанр давньої укр.л-ри. Див. Ораторсько-проповідницька проза. Учительна література.
Українська літературна енциклопедія
-
казання —
ПРО́ПОВІДЬ (промова релігійноповчального змісту, яку виголошують у церкві під час відправи), ПОВЧА́ННЯ, КАЗА́ННЯ (КА́ЗАНЬ рідше) церк., ПРОМО́ВА церк. О. Василь докінчив проповідь і правив далі богослуження (О.
Словник синонімів української мови
-
казання —
Каза́ння, -ння, -нню, -нням
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
казання —
КАЗА́ННЯ, я, с. Повчальна промова в церкві; проповідь. Говорив раз піп казання із письма святого (Рудан., Співомовки.., 1957, 40); — Сил не стає слухати попівські казання та удавати покутників (Тулуб, Людолови, І, 1957, 239); *У порівн.
Словник української мови в 11 томах
-
казання —
Каза́ння, -ня с. 1) Говореніе. 2) = казань.
Словник української мови Грінченка