калатати
кала́тати 1. бити часто і сильно, стукати (перев. по металу)(м, ср, ст)
2. ірон. битися, стукати (про серце)(м, ср, ст): Моє серце так калата, як та бру́дна чорна шмата (із пісні)||калабуцькатися
3. ірон. жити, існувати: – Привіт, Стефку, як справи? – Якось калатаю, але могло б бути краще (Авторка)
◊ ле́две кала́тати 1. жити у злиднях, бідувати; хворіти (ср, ст)||ледве дихати
2. бути постійно втомленим (ср, ст)||ледве дихати
4. вульг. здійснювати статевий акт (м, ср, ст)|| = гримати
Лексикон львівський: поважно і на жарт