киринник

кири́нник брудний, неохайний чоловік; нечупара (ст)||зацофанець, капарник, коцмолух (коцмолюх), нехлюйник, нехлюя, свинтус (свинтух), фанда, шлямазарник, шмайґілес (шмайделес), шмаровоз (смаровоз, шміровоз), шмунко (шмунько)

Значення в інших словниках

1. киринник — -а, ч., заст. Забруднювач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. киринник — Кири́нник, -ка м. 1) Безпорядочный человѣкъ. Желех. 2) Пачкунъ, маральщикъ. Желех.  Словник української мови Грінченка