киринник

кири́нник

-а, ч., заст.

Забруднювач.

Значення в інших словниках

1. киринник — кири́нник брудний, неохайний чоловік; нечупара (ст)||зацофанець, капарник, коцмолух (коцмолюх), нехлюйник, нехлюя, свинтус (свинтух), фанда, шлямазарник, шмайґілес (шмайделес), шмаровоз (смаровоз, шміровоз), шмунко (шмунько)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
2. киринник — Кири́нник, -ка м. 1) Безпорядочный человѣкъ. Желех. 2) Пачкунъ, маральщикъ. Желех.  Словник української мови Грінченка